Сценарій до першого уроку 2021р. (1-4 класи)
З Україною в серці!
Мета: поглибити знання
дітей про свою Батьківщину, ознайомити з історією виникнення державних символів України, долучати до
дотримання традицій
українського народу, показати красу і неповторність рідного краю; розвивати увагу, уяву, мислення, поширювати словниковий запас учнів, розвивати мовлення, вміння користуватися картою
України; виховувати любов до
Батьківщини, української мови, бажання примножувати кращі надбання українського народу.
Обладнання: мультимедійна
установка (презентація)
Реквізит: імпровізована карта
України, аплікації-вишиванки, бумажні голуби, квіти соняшника, сердечка.
Хід
Учитель:
Рідна Батьківщина. Вона відкриває нам двері в чарівний світ життя. Вона, як матінка. Одна - єдина. Ми відчуваємо кожною
своєю клітинкою сум за рідною домівкою, за місцем, де народилися.
1.
Слайд 3 «З Україною в серці»
2. Ролик «Україна в серці кожного»
Ведучий
Україна – це земля,
де ми народилися, уперше побачили і пізнали навколишній світ, відчули любов і
ласку, почули рідну мову матері.
Ведуча
Ми живемо в країні,
волелюбній, мирній державі, усім серцем любимо свою країну, хочемо, щоб вона
стала процвітаючою, сильною, незалежною державою.
Учень1:
На білому світі є різні країни,
Де ріки,
ліси і лани…
Та тільки
одна на землі Україна,
А ми – її
доньки й сини
Учениця 2:
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша - солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
3.
Слайд - 3 «Україна історична»
Учитель:
Ми живемо в
часи, коли Україна, як ніколи раніше, стала осередком уваги людей всього світу.
А що ми, українці, знаємо про свою державу? Чи знаємо ми її історичне минуле?
Чи вміємо ми читати повідомлення, що майстерно зашифровані в символах, які залишили наші пращури майбутнім поколінням?
4.
Слайд 4 «Володимир Мономах»
Учень-дослідник 1
Пригадаймо часи Київської Русі, правління
князя Ярослава Мудрого.Чим він прославив свій час? Володимир Мономах – онук Ярослава Мудрого. Він був дуже освіченою людиною. Доба Володимира Мономаха була часом розквіту культури. У Києві та в
інших містах один за одним виростали кам’яні храми, оздоблені настінним
живописом . Зокрема, в той час було збудовано і прикрашено Михайлівський
Золотоверхий собор у Києві. Відомими є його повчання для дітей.
Слайд 5 «Повчання Володимира Мономаха»
(Пояснення учнями)
Стався до
інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.
Зміцнюй тіло
й душу, просвітлюй розум.
Працюй так,
щоб після тебе нічого не переробляли.
Будь завтра
кращим, ніж ти є сьогодні.
Не давай
сильним принижувати слабких.
Не залишай
хворих, не забувай про бідних.
Пізнавши все
добре, пам’ятай,
а чого не знаєш – того навчайся.
Живи для
Батьківщини та люби людство.
Слайд 6 «Історія прапора»
Учень-дослідник 2
Довге й
цікаве життя має наш прапор. Його знали ще з 15 століття. Саме з ним українські
галицькі полки йшли на битву з німецькими лицарями. Головна Рада у Львові
ухвалила своїм символом жовто-синє сполучення кольорів прапора. Правда, порядок
кольорів тоді ще не був встановлений,
тому й майоріли як жовто-сині, так і синьо-жовті полотнища. Тільки 22 березня
1918 року став прапор знизу жовтим, а
зверху блакитним.
Степів
таврійських і Карпатських гір
З’єднався колір синій і
жовтавий.
Погляньте, він як день
новий розцвів,
Він – прапор
вільної держави!
Слайд 7 «День прапора»
Учень-дослідник 3:
У
трагічному березні 1919 р. синьо-жовтий прапор замінили на червоне полотнище аж на цілих 70 років.
Лише 28 червня 1996 р. о 9 годині 19
хвилин наш прапор відродився. Саме тоді було прийнято Конституцію, де записано: «Державний прапор України - стяг із
двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів»
У синьому кольорі
Була ознака миру.
А в жовтому народ
Плекав велику віру.
Слайд 8 « Наш герб»
Учень-дослідник 4:
Тризуб
державним гербом було схвалено вперше 12
лютого 1918 р. Звичайно, за часи радянської влади його забули. А відродився він
19 лютого 1992 року як офіційна емблема України – золотавий тризуб.
Слайд 9 « Державний
гімн України» (виконання учнями під музичний супровід)
Учень-дослідник 5
Гімн – величава пісня, виконання якої пов’язане зі святковими
урочистостями, офіці-йними державними заходами, військовими парадами. Пісні – гімни – це
жива історія народів, їх прагнення до волі.
Створення українського гімну бере початок з
осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, відомий поет Павло
Платонович Чубинський (1839-1884 рр.) пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у
майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном.
Патріотичний вірш не пройшов повз увагу й
релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло(Вербицький) (1815-1870
рр.), ще й знаний композитор свого часу, за-хоплений віршем Павла
Чубинського,
пише музику до нього.
Вперше почав використовуватись як державний гімн
у 1917 році. Проте, тільки 6 бе-резня 2003 року Верховна
Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн Украї-ни» гімн
на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і при-співу
пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну була змінена і звучить як «Ще не вмерла України і слава, і воля».
5.
Слайд 10 - 13 «Україна географічна»
Дослідник 6
Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Географічний центр
Європи зна-ходиться безпосередньо в Закарпатті, в селі Ділове, у Рахівському
районі, поблизу від відомого Карпатського біосферного заповідника, на березі
річки Тиса біля кордону з Румунією. Тут знаходиться знак, на якому латинською мовою написані слова,
що по-значають наступне:
« Постійне, точне, вічне місце. Центр Європи
встановлений в 1887році, місце
виміру дуже точно за допомогою спеціального апарату зі шкалою ме-ридіанів і паралелі, виготовленим в
Австро-Угорщині». Рахівщина володіє справжнім екологічним феноменом і дуже потужним природо-ресурсним
потенціалом. Тут знахо-диться найвища гора на Україні - Говерла (2061 метр )
та всі шість вершин Українсь-ких Карпат, що піднімаються вище 2000 м над рівнем моря. Тут знайдено 82 джерела
мінеральних вод, росте близько 300 видів лікарських рослин, зустрічається майже
по-ловина видів
рослин і тварин, занесених до Червоної Книги.
6.
Слайд 14 «Моя рідна земля»
Ведучий :
Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди,
живуть ба-тьки, тут корінь українського народу.
Ведуча:
Ми хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємося в чарівні
мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.
Ведучий:
Україна – це наша історія. Бо поки ми
пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо як нація.
Учитель:
Україна має
багату культурну спадщину, славиться народними традиціями
Учень 3
Обереги мої українські,
Ви
прийшли з давнини в майбуття.
Рушники
й сорочки материнські
Поруч
з нами ідуть у життя.
Учениця 4
Нам
з любов'ю серця зігрівають –
Доброта
і тепло в них завжди.
Вони
святість і відданість мають.
Захищають від лиха й біди.
Ведучий:
Україна – це
рідний дім, рідне село, мелодійна, ніжна мова, вишиванки, верба і калина – це
вишивана моя Україна!
7.
Слайд 15 «Україна
вишивана»
Учениця -
дослідниця 7
Українські вишиті рушники. Жодна оселя не обходилася без них. Ось чому в
народі говорили: «Хата без рушників – що сім’я без дітей!». Без рушників, як
без пісні, не обходилась жодна урочиста подія в родині. Вони - символ
єдності сім’ї, любові до матері, символ працелюбності. Зелені візерунки
– це символ весни та оновлення, відтінки синього – колір неба і води, які дають
силу та здоров’я, жовтий – це колір
відродження, коричневий – знак землі, а червоні та чорні нитки у вишивці
бабусиного рушника – то наша одвічна любов та журба.
8.
Слайд 16 «День вишиванки»
9.
Закріплення знань
- Ми багато
чого знаємо, багато чого навчилися, а чи маємо ми розуміння, що значить бути
громадянином своєї держави?
(відповіді
дітей)
- Любити так, як любив великий
Шевченко
10. Слайд
17 «Україна Шевченкова»
(Діти читають улюблені вірші Т. Г. Шевченка)
14. Ведуча: Слайд 19 «Найкращий куточок Землі»
Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов'їна пісне! Ти
прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий,
нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
Слайд 20 відеокліп
« Це моя земля» ( співають діти)
14. Слайд 21
«Плаче серденько» ( читає вчитель)
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю
Серце моє, ненько!
Як згадаю
твою долю,
Заплаче серденько!
16. Слайд 22 «Молитва
України за дітей»
Вчитель:
Ми живемо в непрості часи. Багато
страшних випробувань випало на долю наших людей. Страждає Україна. Як і за часів славетного Шевченка, плаче за
своїми дітьми і невтомно благає про мир
та спокій на своїй землі.
З молитвою в серці
(авторський вірш)
До вас в мольбі звертаюсь, небеса!
Не за себе благаю - за дітей.
Зжалійтеся!
Не зникне хай краса,
Що вітром волі проросла в серцях людей.
Почуй молитву матері, о, небо,
За сина і за донечку її.
Не допусти безчинств.
Більше не треба
Страшних випробувань для рідної землі.
Даруйте моїм дітям, небеса,
Годину мирну
І спокійний, світлий день.
Хай сяйвом сонячним виблискує роса
Під звуки любих для душі пісень.
Снаговська
В. І.
17. Слайд 23 відеокліп
«Моє ім’я – Батьківщина»
18. Слайд 24 «Україна –
єдина країна»
Вчитель:
Ми всі благаємо про мир, спокій для
держави, про щастя, добробут для родин, про здоров’я та прекрасне майбутнє для наших
дітей. І в цьому ми єдині.
Свої найкращі побажання наші дівчатка та хлопчики адресують неньці –
Україні.
(діти прикрашають карту України
листівками: сердечками, голубами,
соняшниками. Голуб – символ миру, соняшник – символ неперервності роду,
родючості, процвітання)
Отже, миру тобі, рідна
країно! Любові, процвітання!
Немає коментарів:
Дописати коментар